Оскільки
перечитала силу – силенну і казок, і жахів, маю право доволі авторитетно заявити, що
«Казки баби Гавришихи» від Олега Гавріша – це щось надзвичайне! Можливо, ці
казки трохи «не дитячі», але з тим більшим захопленням і задоволенням їх
читатимуть і діти (особливо якщо їм сказати, що таке жахіття їм читати ще
зарано!), й дорослі. Нетривіальні сюжети, засновані на українській давній
міфології з домішками православ’я і бурхливої фантазії автора, дбайливо зібране
у казки – жахастики, що перетікають одна в одну завдяки колоритній вправній оповідачці.
Дуже цікавий образ . баби Гавришихи - це
така собі українська сільська Шахерезада,
тільки бавить вона оповідями не царя Шахріяра, а рідних онуків (теж завдання не
з легких). Одна казка закінчується натяком на іншу й не дає змоги відкласти
книжку й забути про неї. І онуки «приборкані», й читач зачарований. Дуже
яскраво й дотепно зображена «сільська магія», якщо так можна висловитися, – ядуча
суміш, в якій знаходять місце і народна мудрість, і прикмети, й забобони, й
молитва, що чудово співпрацює з таким проявом язичництва, як, наприклад,
вуглинка від купальського вогнища. У боротьбі зі злом усі засоби згодяться! Як
і в пробудженні цікавості читачів.
Порадила б книжку
всім любителям казок, фентезі, жахів, містики, фольклору, незалежно від віку.
Немає коментарів:
Дописати коментар