Дітей слід
привчати до якісної літератури змалку. Найкращі книжки – це ті, до яких
звертаєшся декілька разів протягом життя, щоразу відкриваючи нові глибини в,
здавалося б, добре знайомому сюжеті. Повість «Око вовка» Даніеля Пеннака – саме
така, багатошарова й багатозмістовна.
Долі головних
героїв, Блакитного вовка й хлопчика Африки, подібні – обидва родом із суворих
пустель (дарма, що одна вкрита льодом, а інша –
піском), обидва залишилися без родин, обидва – далеко від батьківщини й
близьких. Але схожість і спорідненість вони зуміли відчути лише подивившись на
світ через око іншого… Коли хлопчик і вовк розглядали
болючі долі одне одного на дні зіниць, їх очі склали одну спільну пару. Хлопчик
змалку наділений даром бачити у всіх (навіть хижаках) хороше й знаходити з ними
спільну мову, не усвідомлюючи до певного часу, що в його найбільших бідах винні
люди. Вовк звик бачити в людях лише загрозу, й лише добра душа Африки зцілила
його від недовіри й дала надію.
Для дитини повість
– дуже добра, цікава й повчальна історія дружби рідкісного блакитного вовка й темношкірого
хлопчика з дивним ім’ям Африка.
Підліток за
основною казковою канвою сюжету зможе роздивитися болючі проблеми сучасності –
жахливість для тварин животіння в зоопарку, вирубування лісів, що нещадно
перетворює оазу на пустелю, винищення тварин заради «колекцій»…Те, що людина –
не найдобріша істота – неприємне, але логічне відкриття.
Для дорослого
«Око вовка» - це ще одне нагадування про те, що інколи неможливо повністю
зрозуміти співрозмовника, поки не опинишся «в його шкурі», або ж не побачиш
світ, життєві події, страти й горе його очима. Пам’ятаєте: «Перш ніж
засуджувати когось, візьми його взуття і пройди його шлях, спробуй його сльози,
відчуй його біль…»? Головні герої
проживають і відчувають біль одне одного, а потім стається диво…
Малюкам подобаються
оповіді про тварин, особливо – про їх дружбу з дітьми, а отже «Око вовка»
Пеннака має всі шанси стати улюбленою книжкою для багатьох, не тільки розважаючи
читача, але й навчаючи новим цікавим фактам, розширюючи світогляд, виховуючи
гуманізм, толерантність, любов і відповідальне ставлення до всього живого,
примушуючи замислитися про місце й роль людини на планеті.
Це - гарна
притча, в якій змішалися емоції, мрії й надія

Немає коментарів:
Дописати коментар